Урок №4 Роль науки й освіти в суспільстві

Урок №4 Роль науки й  освіти в  суспільстві. Найвідоміші центри науки та  освіти в  Україні й  світі

 Роль науки й освіти в суспільстві

Наука — це вид людської діяльності, спрямований на пізнання світу, здобуття нових знань про природу й суспільство. У давнину переважав релігійний світогляд, який ґрунтувався на вірі в надприродне походження світу. Шляхом міркувань і нагромадження щоденного досвіду стародавні мислителі поступово заклали основи раціонального сприйняття світу.

Із винаходом писемності з’явилася можливість передавати від покоління до покоління щоразу більше точних знань про навколишній світ, способи боротьби із хворобами, господарювання, мистецтво управління державами та регіонами тощо. Основну роль у збереженні та поширенні знань серед громадян держав узяла на себе освіта. Вона стала способом входження людини у світ науки й культури.

Сьогодні неможливо уявити сучасну людську цивілізацію з її технологіями без наукової діяльності. Саме тому рівень розвитку науки в країні визначає рівень її економіки, лідерство та авторитет у світі. Із кожним роком щораз більше поглядів у всьому світі прикуті до церемонії вручення Нобелівських премій у Стокгольмі (Швеція). Ці почесні нагороди вчені отримують за видатні наукові досягнення, що свідчить про визнання ролі науки й освіти в розвитку людської цивілізації 

Особливості наукової та освітньої діяльності

Наука сприяє усвідомленню людиною самої себе як розумної істоти, що спроможна уникати помилок попередніх поколінь і шукати шлях розв’язання найрізноманітніших технічних, соціальних, економічних і правових проблем сучасності.

Наукова діяльність передбачає збирання, упорядкування, узагальнення, аналіз, перевірку фактів про навколишній світ, а також пропозиції щодо покращення життя людини. Роздуми про причини та зв’язки між природними й суспільними явищами дозволяють здійснити прогноз майбутнього. Вчені застосовують експерименти для перевірки своїх ідей і припущень. Критичне осмислення отриманих результатів і постійне вдосконалення методів дослідження — це основи сучасної науки. Завдяки цьому є можливість розробляти нові машини, прилади, ліки, хімічні сполуки, технології, а також створювати більш ефективні закони, нові способи управління економікою, політичними й соціальними процесами тощо.

Для потреб наукового дослідження необхідними є такі складові:

• кваліфіковані працівники науки — вчені та освітні установи, які їх готують;

• наукові бібліотеки (мал. 2), музеї та цифрові бази даних, де зосереджена вся сукупність знань людства;

   
• установи, які організовують роботу вчених (наукові підрозділи приватних компаній, інститути, університети, академії, наукові товариства);

• засоби праці вчених, тобто наукове обладнання, що робить можливим отримання експериментальних результатів, а також установи, де здійснюються такі дослідження й спостереження, — хімічні, біологічні, фізичні лабораторії, сейсмологічні та метеорологічні станції, астрономічні обсерваторії, бурові установки, природні заповідники, ботанічні сади та оранжереї (мал. 3), польові експедиції та ін.;

• засоби інформування про результати досліджень наукової спільноти, до яких належать наукові журнали (мал. 4), конференції, науково-популярні телепередачі, спеціальні інтернет-сайти;

• приватні й державні установи, які формують попит і фінансують необхідні їм наукові дослідження, наприклад гіганти електротехніки — компанії «Майкрософт», «Самсунг», «Сі-менс».

Освіта охоплює загальноосвітні навчально-виховні заклади (школи, гімназії, ліцеї), професійно-технічні (училища, технікуми) та вищі навчальні заклади різних рівнів (коледжі, інститути, університети, академії). Люди здобувають певний обсяг знань та навички їх використання в найрізноманітніших сферах життя.

Загальноосвітні навчальні заклади, що дають базову освіту, є обов’язковими для всіх, а тому їх розміщення на території країни визначається густотою населення та системою розселення. Школа закладає основи знань про світ у більшості сфер життя.

Для забезпечення потреб економіки у кваліфікованій робочій силі існує система вищої професійної освіти. Вища освіта представлена коледжами, університетами та дозволяє здобути професійну кваліфікацію. Залежно від програми навчання вона може тривати від трьох до шести років. Перший освітній та професійний рівень, який здобуває студент, — бакалавр. Для студентів, що бажають продовжити наукові дослідження в певній сфері знань, наприклад у географії або фізиці, в університетах усього світу передбачена можливість здійснити професійне зростання шляхом почергового здобуття наукових ступенів — магістра та доктора наук (мал. 5). Зараз у світі пропагується ідея безперервного навчання, коли людина має можливість поповнювати, удосконалювати свої знання та вміння впродовж усього життя.

Чим багатший регіон, тим більша його спроможність підтримувати заклади освіти. Це не тільки сприяє економічному розвитку, але й формує престиж регіону.

Форми просторової організації наукових досліджень та освіти: технополіси

Наприкінці XX — на початку XXI ст. ефективною формою просторової організації науково-освітньої діяльності є технополіси. Найкраща форма просторової організації наукових досліджень — ситуацію, коли фірми, які зацікавлені в розробках, та їхні виробничі підрозділи розташовані поруч із науковими центрами. Це дає змогу ефективно управляти доволі значними фінансовими витратами на науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи, поєднувати на одному підприємстві висококваліфікований персонал (інженерів, програмістів, адміністраторів) і менш кваліфіковану робочу силу (робітників, лаборантів, монтажників), залучати до досліджень найкращих студентів і швидко пристосовуватися до зміни технологій.

У технополісах приватні фірми мають змогу використовувати ім’я університету для реклами своєї продукції та мати постійний контакт з іншими дослідницькими компаніями (мал. 7). Це приваблює науковців і підприємців до технополісів та робить їх вигідним і престижним місцем для проживання. Так розвиваються не тільки університетські міста, але й цілі регіони, у яких вони розташовані.

відеороликом «Силіконова долина» 
https://www.youtube.com/watch?v=0r3Y4agb6Mk

Яскравими прикладами таких технополісів є міста Сан-Хосе в Кремнієвій долині (штат Каліфорнія, США) (мал. 8) та Кембридж (Велика Британія). Японська модель «наукових парків» передбачає будівництво абсолютно нових міст-технополісів, у яких зосереджуються наукові дослідження в провідних напрямках, а також наукоємне промислове виробництво.

 

5 найвідоміші наукові центри у світі та україні

Найдавніші університети з’явилися в Середні віки в Марокко та Італії. Зараз вони є майже в усіх країнах світу. Показник успішності (рейтинг) університетів визначається рівнем науковців і викладачів, науковими здобутками, міжнародним визнанням, якістю навчання та можливістю для працевлаштування випускників. Рейтинг QS у 2016—2017 рр. на три перші місця виводить американський Массачусетський технологічний інститут (мал. 9), Стен-фордський університет, Гарвардський університет. Із європейських найвищий рейтинг мають британські Кембриджський та Оксфордський університети (4 і 6 місця); серед азіатських — два сингапурські університети (12 і 13 місця). Високі позиції належать столичним університетам Японії, Китаю та Південної Кореї.

В Україні є власні рейтинги університетських центрів. Згідно з рейтингом «Топ-200 Україна», у 2016 р. до п’ятірки найкращих університетів нашої держави увійшли два столичні вищі навчальні заклади — Київський політехнічний інститут, Київський національний університет імені Т. Шевченка (мал. 10), два харківські вищі навчальні заклади — Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, Харківський політехнічний інститут та один львівський заклад — Львівська політехніка. Іншими важливими університетськими центрами України є Дніпро, Одеса, Чернівці.

    

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1) Опрацювати матеріал підручника

2) Опрацювати додатково  «Українські ВНЗ»
ТЕСТУВАННЯ

Тестове завдання активне

Завдання необхідно виконати до  13 квітня 17:00 

Код доступу 828033

 використати цей код,
відкривши посилання
join.naurok.ua